Голопристанський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про спадкування майна дитиною: особливості оформлення та прийняття спадщини
Голопристанський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про спадкування майна дитиною: особливості оформлення та прийняття спадщини.
Батьки, а також близькі родичі, часто складають заповіт на неповнолітню дитину, яким на випадок своєї смерті залишають частку чи все своє майно. Така завбачлива турбота про майбутнє благополуччя своєї дитини (онука, онуки) похвальна. Проте закон в Україні також гарантує захист прав на спадщину неповнолітніх дітей. Вступ у спадок неповнолітньої дитини, процедура, права, обов'язки та гарантії регламентується безліччю нормативно-правових актів. Основними з них є: Європейська конвенція про права дитини; Конституція України; Цивільний кодекс України; Сімейний кодекс України; Закон України "Про охорону дитинства"; Закон України «Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» тощо.
Які права мають діти на спадок
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та буває двох видів: за законом та за заповітом.
Згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у спадкуванні за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшеною судом, враховуючи відносини між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інші обставини, які мають важливе значення.
Ця стаття також захищає права дітей з інвалідністю на обов'язкову частку у спадкуванні майна. Допомога у цьому питанні забезпечуються соціальними службами, правоохоронними органами та громадськими організаціями із захисту прав такої категорії громадян, у тому числі й дітей.
До обов'язкової частки включається також вартість речей звичайної домашньої обстановки та побуту, а також вартість інших речей та майнових прав. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця дитини, дійсні лише у частині спадщини, яка перевищує її обов'язкову частку.
Слід зазначити, що дитина успадковує не лише права на майно, а також фінансові зобов'язання спадкодавця, якщо вони не мали особистого характеру. Наприклад, успадковуючи квартиру, придбану в кредит, він також бере на себе зобов'язання щодо погашення кредиту у строки та в порядку, передбаченому законом.
Що потрібно дитині для набуття спадщини
Спадкоємець, незалежно за законом чи за заповітом, має право прийняти спадок або не прийняти його, у тому числі й спадкоємець неповнолітній.
Відповідно до ч. 4 статті 1268 Цивільного кодексу України малолітня, неповнолітня дитина вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини.
При оформленні спадщини неповнолітній дитині необхідно:
- мати свідчення, що підтверджує факт смерті спадкодавця;
- письмові документи, що підтверджують місце відкриття спадщини, наприклад, довідку адресного бюро, запис із будинкової книги про реєстрацію чи постійне місце проживання, довідку із ЖЕО;
- свідоцтво про народження дитини, її паспорт за наявності (з 14 років);
- довідка про присвоєння індивідуального номера платника податків;
- заповіт неповнолітній дитині, а якщо успадковує згідно із законом – документи, що підтверджують чергу наслідування дитини за законом (свідоцтва, рішення суду тощо);
- правовстановлюючі документи на спадкове майно;
- звіт (акт) оцінки майна;
- заяву про видачу спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину;
- рішення суду про відновлення строків для прийняття спадщини у разі пропуску 6-місячного строку з поважних причин.
Представник дитини при вступі у спадок
Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 1269 Цивільного кодексу України заява нотаріуса для прийняття спадщини дитиною надається та підписуються батьками (одним із них, якщо інша померла), які діють на користь і від імені малолітньої дитини.
Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, неповнолітньою дитиною (14-18 років) подається та підписується нею самостійно.
У разі, якщо дитина є спадкоємцем після померлих батька та матері, їй видають свідоцтво про право на спадщину у двох випадках:
а) після настання повного обсягу громадянської дієздатності. Тобто після досягнення нею вісімнадцятирічного віку, а також на підставі рішення суду про настання повної дієздатності до досягнення 18 років (наприклад, одружився у 17 років);
б) після призначення опікуна (піклувальника): заява до досягнення дитиною 14 років подає та підписує опікун, з 14 до 18 років – самостійно за згодою піклувальника.
Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні про видачу свідоцтва виконавцю заповіту нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування.
Дітям, які стали спадкоємцями після смерті відразу двох батьків (стали жертвами злочину, через хворобу, авіакатастрофи, ДТП тощо) правову та іншу допомогу надають органи опіки та піклування. Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Також захист їхніх прав забезпечує державний нотаріус, поліція у справах неповнолітніх, прокуратура, суд.
Право батьків розпоряджатися спадковим майном дитини
У відповідності до чинного законодавства України успадкованим майном малолітніми та неповнолітніми дітьми керують їхні батьки.
У разі смерті одного з батьків або він був позбавлений батьківських прав на підставі рішення суду - управлінням займається батько або мати.
Якщо ж дитина залишилася сиротою, то право на керування її майном мають усиновлювачі, опікуни, піклувальники.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» при оформленні спадщини неповнолітньому спадкоємцю нотаріус зобов'язаний повідомити органи опіки та піклування про цю процедуру для захисту майнових інтересів дитини.
Управління майном має відбуватися з максимальним врахуванням інтересів самої дитини.
Законні представники дитини (батьки, усиновлювачі, піклувальники, опікуни) зобов'язані вживати всіх заходів для збереження успадкованого майна.
Орган опіки та піклування слідкує за тим, щоб законні представники не зловживали своїми правами з управління нерухомим майном дитини.
При укладанні договорів з успадкованою дитиною нерухомим майном (будинок, квартира, земельна ділянка) або транспортних засобів, потрібний дозвіл органу опіки та піклування.
Стаття 177 Сімейного кодексу України забороняє законним представникам малолітньої дитини без дозволу органу опіки та піклування укладати договори щодо нерухомого майна, що підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Неповнолітня дитина укладає договори щодо нерухомого майна від свого імені, проте за наявності письмової нотаріально засвідченої згоди її законних представників та з дозволу органу опіки та піклування.
Дозвіл на здійснення угод щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після ретельної перевірки протягом одного місяця та у разі забезпечення у кожній конкретній ситуації збереження права дитини на житло.
Чи можна відмовитись від спадщини від імені дитини
Неповнолітній з чотирнадцяти до вісімнадцяти років має право відмовитися від спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), опікуна, а також органу опіки та піклування.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть не прийняти спадщину, що належить малолітній дитині тільки у випадках, якщо орган опіки та піклування дасть на це згоду.
Обов'язковою умовою належного оформлення успадкування майна, що підлягає держреєстрації, - видача свідоцтва про право на спадщину. Документ може бути виданий через шість місяців після смерті спадкодавця.
Важливо! Законодавець максимально врегулював права дитини на спадщину та гарантує збереження майна до досягнення спадкоємцем повноліття. Відповідь на побоювання, чи можна заповідати квартиру неповнолітній дитині не повинен більше вас турбувати. Держава охороняє майнові права кожної дитини при оформленні та розпорядженні нею спадковим майном.
За матеріалами сайту: https://protocol.ua/ua/spadkuvannya_mayna_ditinoyu_osoblivosti_oformlennya_ta_priynyattya_spadshchini/
Додатково нагадаємо, що: звернувшись Голопристанського місцевого центру з надання БВПД громадяни мають можливість отримати правові консультації з будь-яких питань, допомогу в складанні документів процесуального характеру та скористатись послугами адвоката абсолютно безкоштовно. Роботу адвоката оплачує держава.
Також можна отримати безоплатну правову допомогу, зателефонуваши на безкоштовний номер системи БПД, поставивши запитання в месенджер сторінки Facebook, на Інстаграм-сторінці системи БПД, прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі "Безоплатна правова допомога" та, обговоривши її у нашому чаті.
Голопристанський місцевий центр з надання
безоплатної вторинної правової допомоги
